біле коріння

1) roots (див. тж. корінь)

2) кул. culinary herbs

1) ко́рни

2) (о некоторых корнеплодах, употребляемых в пищу) коре́нья

ფესვი

коріння, корінь

який має коріння О.

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

1. n

1) корінь

2) коренеплід

3) окрема рослина; саджанець

4) основа, корінь (зуба тощо)

5) родоначальник, предок

6) (часто the root) причина, джерело

7) база, основа

8) бібл. нащадок, потомок

9) мат. корінь

10) грам. корінь

11) муз. основний тон акорду

12) тех. вершина (зварного шва)

13) тех. хвіст (лопаті турбіни)

14) ав. коренева частина (крила)

2. v

1) пускати коріння, укорінюватися (тж перен.)

2) впроваджувати, укорінювати

3) приковувати

4) рити землю рилом; підривати коріння (про свиней)

5) ритися; докопуватися; нишпорити

6) амер., розм. підтримувати, заохочувати, підбадьорювати

* * *

1) корінь

2) коренеплід

3) корінь, окрема рослина

4) основа, корінь

5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень

6) ( часто the root) причина, джерело

7) база, основа

8) дiaл. нащадок

9) мaт. корінь; радикал

10) гpaм. корінь

11) мyз. основний тон акорду

12) тex. вершина ( зварного шва)

13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)

1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати

2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися

3) приковувати

4) викорчовувати (root out, root up)

1) рити землю рилом ( про свиней)

2) ритися, нишпорити, шукати

1) корінь

2) коренеплід

3) корінь, окрема рослина

4) основа, корінь

5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень

6) ( часто the root) причина, джерело

7) база, основа

8) дiaл. нащадок

9) мaт. корінь; радикал

10) гpaм. корінь

11) мyз. основний тон акорду

12) тex. вершина ( зварного шва)

13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)

1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати

2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися

3) приковувати

4) викорчовувати (root out, root up)

1) рити землю рилом ( про свиней)

2) ритися, нишпорити, шукати

1) без коріння; що не має коріння

2) перен. безпідставний, необгрунтований

* * *

1) без коріння, без кореня, який не має коріння

2) необґрунтований; нестійкий; неприкаяний; який не має стабільного положення в суспільстві

1) ко́рінь

2) коренепло́ди

3) ко́рінь, причи́на, джерело́

4) мат. ко́рінь

5) attr. корінни́й, основни́й

••

1) пуска́ти корі́ння, вкорі́нювати(ся)

2) прико́вувати

3) вирива́ти з ко́ренем

4) підрива́ти корі́ння (про свиню́); ри́ти зе́млю ри́лом

5) впрова́джувати

•

- root up

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить

1) корчування, викопування коріння; обробка ґрунту культиватором

2) копання, порпання в книгах (архівах)

3) амер. зубріння

* * *

1) видалення коріння, корчування; обробка ґрунту грубером

2) копання в книгах, архівах

3) aмep. старанні заняття

1. n

1) (тж R.) пол. радикал

2) мат. знак кореня (тж radical sign)

3) мат. корінь (числа)

4) хім. радикал

5) початок, основний принцип, основа (основ)

6) лінгв. корінь (слова)

2. adj

1) корінний, основний

2) повний; радикальний; фундаментальний

3) природний; одвічний; первісний

4) лінгв. кореневий

5) мат. що стосується кореня

6) мат. радикальний

7) бот. кореневий

8) пол. радикальний, лівий

9) (R.) який належить до радикалів, радикальний

* * *

1) коріння ( чого-небудь); початок, основний принцип; основа ( основ)

2) лiнгв. корінь ( слова)

3) xiм. радикал

4) мaт. радикал, корінь ( числа); знак кореня ( radical sign)

1) корінний, основний

2) повний, радикальний

3) природний, первісний, споконвічний

4) лiнгв. кореневий

5) мaт. який відноситься до кореня

6) бoт. кореневий

політ. радикал; ( Radical) член партії радикалів, радикал

політ. радикальний, лівий; ( Radical) який відноситься до партії радикалів, радикальний

n (pl radices, radixes)

1) корінь (рослини)

2) корінь (слова)

3) перен. джерело; корінь (зла тощо)

4) мат. основа системи числення

* * *

n; (pl radices,- xes [-ksiz])

1) коріння ( рослини); корінь ( слова); джерело, джерела; корінь ( зла)

2) мaт. основа системи числення

1) бот. насіни́на, сі́м'я, род. п. сі́м'я и сі́мені, собир. насі́ння, сі́м'я

2)

3) ( о зёрнах подсолнуха) насі́ння; зе́рнята, -нят; со́нях

4) фиоиол. сі́м'я, спе́рма

5) перен. сі́м'я ед., собир., насі́ння (собир.)

1) глибоко вкорінений; що має глибоке коріння

2) закоренілий, глибокий

* * *

1) густий; в'язкий; загуслий

2) скипілий; грудкуватий

3) крупкуватий; горбистий, бугристий; гроновидний (про коріння)

* * *

1) густий; в'язкий; згуслий

2) зсілий, який утворив грудки, грудкуватий ( про кров)

3) бoт. крупнистий; горбистий; гроновидний ( про коріння)

глибоко пускати коріння; укорінюватися

* * *

1. n

1) калюжа

2) розм. грязь, грязюка; брудна вода

3) розм. безладдя, розгардіяш; плутанина

4) буд. глиняна обмазка

5) тала вода на льоду

2. v

1) місити глину

2) буд. обмазувати глиною

3) трамбувати землю

4) каламутити воду

5) утворювати калюжі, мочитися (про дитину), напудити

6) забруднювати; мазюкати

7) борсатися (у брудній воді)

8) бентежити, спантеличувати

9) мет. пудлінгувати (залізо)

* * *

1) калюжа

2) дiaл. безлад, плутанина; плутаник

3) бyд. глиняне тісто; водонепроникна глиняна обмазка, обкладка ( з піском або гравієм); глинобетон (для дна ставків, каналів)

4) завихрення, яке залишається веслом у воді

5) мeтeop. тала вода на льоду

6) метал. пудлінгова криця

7) метал. ванночка розплавленого металу

8) пластична глина

1) місити глину

2) бyд. обкладати глиною

3) трамбувати ґрунт; ущільнювати ґрунт

4) каламутити воду; утворювати калюжі; пускати калюжі, мочитися ( про дитину); бруднити

5) борсатися, возитися (у калюжах; puddle about, puddle in); займатися то одним, то іншим; братися то за одне, то за інше ( puddle about)

6) приводити в замішання, збивати з пантелику

7) метал. пудлінгувати

8) caд. вмочати коріння рослин у глиняний розчин ( при пересаджуванні); змочувати коріння рослин або саджанців розчином добрива ( при посадці)

9) c-г. мутити ґрунт ( рисового чека)

10) псувати ґрунт (займаючись на ньому сільськогосподарськими роботами до того, як зійде вода)

1. n

1) поштовх; штовхан; штовхання

2) тиск, натиск; напір; напруження

3) удар (гострою зброєю)

4) швидке просування; кидок

5) військ., розм. наступ; просування уперед; енергійна атака

6) розм. підтримка, заступництво, протекція

7) критична обставина; вирішальний момент

8) енергія, рішучість, заповзятливість; зусилля, енергійна спроба

9) спонукання, імпульс

10) розм. звільнення

11) прищ, вугор

12) ватага, банда хуліганів

13) кліка, впливове угруповання

2. v

1) штовхати (ся), пхати

2) проштовхувати (ся); просувати (ся); висувати (ся)

3) підганяти, підштовхувати; прискорювати; збільшувати швидкість

4) натискати; надавлювати; тиснути; наполягати; приставати

5) підтримувати, просувати (когось)

6) поширювати; розвивати (ідею)

7) рекламувати

8) пускати паростки (коріння)

9) амер. наближатися до певного віку (до певної цифри)

10) амер. займатися контрабандою; торгувати наркотиками

11) шкварити; витинати (про музику)

12) буцати, колоти рогами

* * *

1) поштовх; штовхання

2) тиск, натиск, напір

3) удар ( гострою зброєю або рогами)

4) швидке просування, кидок

5) вiйcьк. наступ; просування вперед; енергійна атака

6) підтримка, заступництво, протекція

7) рішуча хвилина, критичні обставини

8) енергія, рішучість, заповзятливість; напористість; зусилля, енергійна спроба

9) рекламування, проштовхування ( товару)

10) спонукання, імпульс

11) звільнення ( з роботи)

12) cл.; aвcтpaл. зграя, банда хуліганів або злочинців; впливове угруповання, кліка

13) натискна кнопка; кнопка ( дзвінка); кнопка вмикання

1) штовхати, пхати (push aside, push back, push down)

2) ( push through) проштовхувати; проштовхуватися; допомогти кому-небудь, чому-небудь пройти яке-небудь випробування ( тест)

3) підганяти, підштовхувати ( push on); прискорювати: збільшувати швидкість; підсилювати

4) натискати, надавлювати

5) чинити тиск, тиснути ( на кого-небудь); наполягати; приставати; ( for) pass не вистачати, бракувати

6) наполегливо просувати; домагатися

7) надавати підтримку, протегувати ( кому-небудь), просувати, проштовхувати кого-небудь (push forward, push on, push up); проштовхувати (що-небудь; push through)

8) поширювати, просувати; просуватися

9) просувати, розвивати (ідею, систему)

10) рекламувати

11) давати паростки, пускати коріння (push forth, push out)

12) cл. наближатися до певного віку або до певної цифри

13) cл. торгувати наркотиками, продавати наркотики ( на вулиці)

14) утинати щосили ( про джаз)